Коледа, 1907 г. В малко шведско градче Александър Екдал и сестра му Фани палуват сред суматохата на семейния празник. Ненадейно баща им Оскар получава инфаркт и умира. Майка им Емили набързо се омъжва за епископ Вергерус и те се превръщат буквално в затворници под неговата религиозна тирания, като особено Александър е обект на сурово възпитание. Децата са спасени от Исак Якоби и намират убежище в неговия антикварен магазин. Скоро се появява и майка им, упоила Вергерус за да може да избяга. По-късно духовникът е изгорен жив на клада. Върнала се при семейството си, Емили ражда дъщеря, което става повод за нови празненства.

Fanny i Alexander són dos germans que pertanyen a la pintoresca família Ekdahl, a principis de segle XX. Els seus pares, l'Oscar i l'Emilie, són el director i l'actriu principal de la companyia local de teatre, respectivament. Després de la sobtada mort d'Oscar, Emilie es torna a casar amb un predicador autoritari que els obliga a mantenir una vida ascètica. "Fanny i Alexander" va ser acaronada per la crítica i va aconseguir quatre Oscars en l'edició de 1984: direcció artística, fotografia, vestuari i pel·lícula de parla no anglesa.

　　1907年圣诞，艾柯达家族两代人共享圣诞晚宴，其乐融融。可好景不长，小主人公亚历山大（伯特·格福Bertil Guve饰）和芬妮（妮拉·艾尔温Pernilla Allwin饰）的父亲奥斯卡（艾伦·艾德沃 Allan Edwall饰）在排练《哈姆雷特》时突然中风，弥留之际把苦心经营的大剧院托付给妻子艾米莉（艾娃·弗洛灵 Ewa Froling饰）。一年后艾米莉带着一双儿女改嫁冷酷残暴的青年主教爱德华。爱德华的母亲和姐姐专横刻薄，亚历山大与继父的矛盾日益尖锐，却只能默默忍受。当老祖母海伦娜（古娜·沃根Gunn Wallgren饰）得知此事后，暗中请老友帮忙，终让孩子们重获自由。艾米莉也逃离了主教家，从此一家人再次团聚享受着天伦之乐。

　　本片获得第56届奥斯卡最佳摄影、最佳艺术指导、最佳服装设计和最佳外语片等多项大奖。

電影透過小男孩亞歷山大的眼光呈現他的童年世界。背景設定在20世紀初瑞典一個虔誠的天主教小鎮裡，Ekdahl是個大家族，男女主人奧斯卡和愛蜜一起經營一家劇場，直到奧斯卡突然猝逝，傷心的愛蜜接受了主教愛德華的求婚，帶著芬妮與亞歷山大嫁了過去，但主教嚴厲的教育卻讓亞歷山大飽受責打，身懷六甲的愛蜜於是求助友人帶兩個孩子逃走。主教隨後在火災中喪生，但回到Ekdahl家的亞歷山大，卻似乎逃不過恐怖回憶的糾纏。《芬妮與亞歷山大》是柏格曼自1976年因為稅務問題而自我放逐至慕尼黑，多年後又重新回到瑞典後所拍的首部電影，且在拍完本片之後，柏格曼也宣佈自影壇退休。雖然此後柏格曼還陸續拍了些電視電影跟執導了許多舞台劇，但許多人視本片為他最好的作品，連柏格曼也說：《芬妮與亞歷山大》是我身為一個電影導演的總和。

Velkorysý tříhodinový projekt (v televizní verzi pětihodinový) realizoval Bergman ve své vlasti po několikaletém exilovém pobytu v Německu, kam se uchýlil na protest vůči skandální daňové aféře. Rozsáhlá rodinná měšťanská freska z počátku našeho století se očividně zrodila z Bergmanových autobiografických vzpomínek na dětství, i když těžil i z bohaté dětské fantazie. Ačkoli tento film zamýšlel jako poslední filmové dílo, své rozhodnutí od té doby už několikrát porušil. Přesto jej lze považovat za umělecky vrcholné dovršení jeho filmařské dráhy. Film představuje antologii Bergmanova díla, jež v souhrnu nabylo mocné pozitivní energie.

Den livsglade familien Ekdahl fejrer en forrygende jul med forældre, bedsteforældre, muntre onkler og tanter og ikke mindst familiens mindste, Fanny og Alexander. Men snart oplever familien en stor sorg, som samtidig får afgørende indflydelse på Fanny og Alexander's fremtid.

Fanny en Alexander zijn lid van de weelderige en kleurrijke familie Ekdahl in een Zweeds stadje begin vorige eeuw. Hun ouders, Oscar en Emilie, beheren beiden het lokale theater, en worden daarbij geholpen door Oscar's moeder en broer.

As children in the loving Ekdahl family, Fanny and Alexander enjoy a happy life with their parents, who run a theater company. After their father dies unexpectedly, however, the siblings end up in a joyless home when their mother, Emilie, marries a stern bishop. The bleak situation gradually grows worse as the bishop becomes more controlling, but dedicated relatives make a valiant attempt to aid Emilie, Fanny and Alexander.

Armastava Ekdahli pere lastena elavad Fanny ja Alexander õnnelikku elu koos vanematega, kes juhivad teatrikompaniid. Pärast nende isa ootamatut surma satuvad õde/vend aga rõõmutusse kodusse, kui nende ema Emilie abiellub range piiskopiga. Nukkerr olukord järjest halveneb, kui piiskop muutub kontrollivamaks, kuid pühendunud sugulased üritavad Emiliet, Fannyt ja Alexanderit aidata.

Fanny ja Alexander (Fanny och Alexander) on Ingmar Bergmanin ohjaama elokuva vuodelta 1982. Bergman leikkasi samasta aineistosta myös laajemman neliosaisen televisiosarjan, ja työsti sen käsikirjoituksesta kirjan. Elokuva kertoo hyvin toimeentulevan Ekdahlin teatterisuvun elämästä 1900-luvun alun Ruotsissa kahden lapsen, Fannyn ja Alexanderin kautta.Elokuva sai neljä Oscar-palkintoa: paras vieraskielinen elokuva (palkinnon vastaanotti Ingmar Bergmanin puolesta Jörn Donner), Sven Nykvist kuvauksesta, Anna Asp ja Sisanne Lingheim parhaasta lavastuksesta ja Marik Vos Lungh pukusuunnittelusta. Se palkittiin myös Golden Globe -palkinnolla parhaana ulkomaalaisena elokuvana.Suomalaisista näyttelijöistä elokuvassa olivat mukana Nils Brandt ja Stina Ekblad.

En Suède, au début du XXe siècle. Helena Ekdahl, propriétaire du théâtre d'Uppsala, a invité sa famille et ses amis pour de somptueuses festivités de Noël. Ses trois fils sont présents, Oscar, comédien médiocre, Gustav Adolf, éternel coureur de jupons, et Carl, un professeur alcoolique. Parmi les petits-enfants qui prennent joyeusement part à la fête, Fanny et Alexandre. Au cours d'une répétition, leur père, Oscar, est victime d'une hémorragie cérébrale. Sa mort soudaine jette la consternation dans la famille Ekdahl. L'évêque Edvard Vergerus célèbre les funérailles. Il séduit Emilie, la jeune veuve, et bientôt l'épouse, au grand effroi des enfants, qui redoutent son puritanisme obsessionnel…

Die Geschwister Fanny und Alexandre sehen sich kurz nach Weihnachten mit dem plötzlichen Tod ihres geliebten Vaters konfrontiert. Ihre Mutter heiratet sehr bald einen Bischof und für die Kinder beginnt ein neues Leben...

Η Φάννυ και ο Αλέξανδρος, παιδιά μιας οικογένειας θεατρίνων, μεγαλώνουν ευτυχισμένα σε ένα ιδανικό περιβάλλον, μέχρι που η ζωή τους συγκλονίζεται από την απώλεια του πατέρα τους. Ο δεύτερος γάμος της μητέρας τους μ’ έναν σαδιστή και αυταρχικό κληρικό, θα τους φέρει αντιμέτωπους με τους απάνθρωπους καταναγκασμούς του εκκλησιαστικού πουριτανισμού. Ο μικρός Αλέξανδρος όμως, με όχημα τα όνειρα του, Θα αντισταθεί ενστικτωδώς αλλά και σθεναρά, στις επιβολές της αρρωστημένης χριστιανικής ηθικής.

הדרמה האוטוביוגרפית של הבמאי אינגמר ברגמן, זוכת האוסקר לסרט הזר הטוב ביותר ב-1984, מתארת משפחה במשבר אחרי שאבי המשפחה התוסס, אוסקר (אלן אדוואל), מת במפתיע. מתוך כמיהה נואשת לספק יציבות לילדיה, פאני ואלכסנדר, נישאת האלמנה אמילי (אווה פרולינג) לכומר, אך חייהם החדשים מאופיינים בבדידות ואיום. הכול תלוי כעת בסבתם (גון וואלגרן) שתדע להפיח שמחה בחייהם.

Idő: a század első évtizede. Hely: egy, a többitől semmiben sem különböző álmos, svéd kisváros. Fanny és Alexander 1907 karácsonya után elveszti édesapját, aki egy jómódú, szabadelvű és szabad életvitelű színészdinasztia tagja volt. Anyjuk, a gyászév letelte után férjhez megy egy lutheránus püspökhöz. A nő érzelmei elfedik mennyire rideg és embertelen a férfi világa. A gyönyörökkel teli életnek vége. Alexander élénk fantáziájában összekeveredik álom és valóság: megmérkőzik a püspökkel, de emlékétől nem szabadulhat.

La tormentata saga della famiglia Ekdhal di Uppsala agli inizi del secolo, vista con gli occhi dell'adolescente Alexander e della sorellina Fanny. Fortemente autobiografico, è il film-testamento di Bergman e un omaggio al teatro e al cinema: due mondi nei quali "tutto può accadere, tutto è possibile e verosimile".

スウェーデンの歴史ある街で暮らすブルジョワ一家の2年間を描いた、ベルイマン最後の映画監督作として知られる名作。アカデミー賞外国映画賞をはじめ、各国の映画祭で高い評価を得た、まさにベルイマンの集大成と呼べる壮大にして華麗な映像が楽しめる。

극장을 운영하고 있는 에카달 가족의 집에서 크리스마스 파티가 열리고 있다. 화니와 알렉산더는 이 집의 첫째 아들인 오스카 에카달의 자녀로 할머니 헬레나의 사랑을 독차지하고 있다. 그러나 어느날 가족들이 지켜보는 가운데 연극 무대에서 연습중이던 오스카가 갑자기 쓰러져 숨을 거두고 만다. 이후 시간이 흘러, 수업을 마치고 집에 돌아온 화니와 알렉산더에게 에밀리가 목사와 결혼한다는 놀라운 사실을 발표한다. 이에 화니와 알렉산더는 엄마를 따라 목사의 집으로 들어간다. 그러나 목사는 화니와 알렉산더의 생활을 하나하나 억압하며 간섭을 한다. 에밀리는 목사의 횡포에 질려 이혼을 요구하나 아이들을 빼앗겠다는 협박만을 받는데...

Leģendārā zviedru režisora Ingmara Bergmana pēdējā, daļēji autobiogrāfiskā filma par ģimenes dzīvi 20. gadsimta sākumā. Ekdālu ģimene dzīvo nelielā Zviedrijas pilsētiņā. Pēc pēkšņās tēva nāves māte apprecas otrreiz, un bērni nonāk ietekmīgā bīskapa paspārnē. Fanijas un Aleksandra ikdiena pēkšņi mainās uz pretējo – mājās valda stingra kārtība, un bērni tiek sodīti par katru mazāko pārkāpumu.

«فانی» (آلوین) و «الکساندر» (گوو) زندگی خوش و آرامی را با مادر و پدرشان، «اسکار» (ادوال) و «امیلی اکدال» (فرولینگ)، که در کار تیاتر هستند، می گذرانند. با مرگ پدر در اثر سکته ی قلبی و بعدتر ازدواج «امیلی» با یک کشیش خشک و مقرراتی به نام «اسقف ورگروس» (مالمسیو)، بچه ها آزادی و نشاط شان را از دست می دهند.

Akcja filmu rozpoczyna się w roku 1907, gdy rodzina Ekdahlów świętuje Boże Narodzenie. Głową rodu jest Helena, matka trzech synów - Oskara, Carla i Gustawa Adolfa. Wkrótce Oskar umiera, pozostawiając żonę Emilię oraz dwoje dzieci - córeczkę Fanny i syna Aleksandra. Niebawem Emilie ponownie wychodzi za mąż za protestanckiego pastora - człowieka niezwykle oschłego i surowego. Fanny i Aleksander cierpią z powodu braku miłości, lęku i osamotnienia. Terroryzowanym przez ojczyma dzieciom z pomocą przychodzi stary przyjaciel Heleny, Isaak Jakobi...

Fanny e Alexandre são irmãos e vivem na exuberante e colorida Ekdahl, na Suécia. Seus pais, Oscar e Emilie, são o diretor e a atriz principal da companhia de teatro local. Após a morte prematura de Oscar, Emilie casa com o bispo e se muda com as crianças para a austera casa do religioso, onde elas passam a ter uma vida bem diferente da que levavam até então.

Alexander tem apenas dez anos e sua irmã, Fanny, seis, quando seu pai morre de um mal súbito. Alexander começa a ver o fantasma do pai frequentemente até que sua mãe se casa com um Pastor de hábitos muito severos e vai morar em sua casa. Lá as duas crianças sofrerão muito, sendo tratadas como prisioneiras. [Esta é a versão original de Fanny & Alexander, que foi concebido como uma série de TV e depois reduzido para o formato de filme]

История семьи Экдаль, увиденная глазами двух детей — сестры и брата Фанни и Александра. Пока семья едина и неразлучна, дети счастливы и без страха могут предаваться чудесным мечтам. С потерей близких людей в них растет чувство горечи и неприязни к миру. Но там, где Фанни пытается сохранить чистую душу, Александр замыкается в тёмном и жестоком внутреннем мирке.

Rozsiahla rodinná sága rozprávaná očami desaťročného Alexandra je akousi tvorcovou autobiografiou, ktorá nielen odráža spomienky na detstvo a vyrovnanie sa so strasťami a nástrahami života, ale predstavuje aj mnohoročné skúsenosti a nezabudnuteľný filmárov rukopis. Fanny a Alexander sú dvojičky, ktoré prežívajú šťastné detstvo so svojimi rodičmi na začiatku 20. storočia vo Švédsku. Keď však otec zomrie, matka sa rozhodne vydať za miestneho biskupa. Rozpory medzi chlapcom a otčimom na seba nenechajú dlho čakať a chlapec uniká do sveta predstáv a fantázie, čo však biskup tvrdo trestá. Ľudské chmúry a hrôzy sa tu však zobrazujú s nadhľadom a uvoľnenosťou a prinášajú tak divákom akúsi oslavu ľudského spoločenstva a lásky.

Film se dogaja leta 1907, v kostumskih časih, v premožni, aristoktratski uppsalski družini, okej, bolj dinastiji, Fanny (Pernilla Alwin) in Alexander (Bertil Guve) pa sta 10-letni brat in 8-letna sestra, ki se kopljeta v relativno liberalni, četudi afektirani idili razširjene, epske družine, dokler njunega očeta (Allan Edwall), gledališkega impresarija in igralca, ne pokoplje infarkt in dokler se njuna mati (Ewa Froling), gledališka zvezdnica, ne poroči s strogim, puritanskim, sadističnim pastorjem (Jan Malmsjö), ki prebudi strahove in duhove, sram in molk, krike in šepetanja, hudičeva očesa in deviške vrelce, kačja jajca in divje jagode, sedme pečate in prizore iz zakonskega življenja. Pastor je mizantropska pošast, ki bi oba otroka najraje izstradal in ki ustvari srhljivo, tesnobno, senzualno, ekscesno, introspektivno, pravljično klimo, v kateri bi v Bergmana zrasel vsak otrok, celo Bog – z blazno tremo.

Fanny y Alexander son dos hermanos que pertenecen a la pintoresca familia Ekdahl, a principios de siglo XX. Sus padres, Oscar y Emilie, son el director y la actriz principal de la compañía local de teatro, respectivamente. Tras la repentina muerte de Oscar, Emilie se vuelve a casar con un predicador autoritario que les obliga a mantener una vida ascética. "Fanny y Alexander" fue mimada por la crítica y consiguió cuatro Oscars en la edición de 1984: dirección artística, fotografía, vestuario y película de habla no inglesa.

La historia está ambientada en 1907, en Uppsala, Suecia, y se centra en los Ekdahls, la familia del joven Alexander y su hermana Fanny. Los padres se dedican al teatro y son felices, hasta que el padre muere de forma repentina. Al poco tiempo, la madre decide casarse con un líder religioso conservador, una decisión que cambiará sus vidas.

Filmen utspelar sig i Uppsala under åren 1907–1909 och kretsar kring den förmögna familjen Ekdahl som domineras av en rik och begåvad änka samt hennes tre söner. Äldsta sonen Oscar driver tillsammans med sin hustru Emelie den lokala och familjeägda teatern. Paret har tillsammans två barn: Fanny och Alexander. Då Oscar drabbas av en för tidig död, gifter sig Emelie med biskopen i staden och flyttar med barnen till hans spartanska och stränga hem. Ett helt nytt liv väntar Fanny och Alexander och vi vår följa dem och övriga familjen genom sorg och glädje, ljus och mörker.

1907 yılında İsveç'te geçen filmde Fanny ve Alexander isminde iki kardeşin babaları öldükten sonra değişen hayatları anlatılıyor. Babaları ölünce, anneleri Emily bir pederle evlenir. Katı bir adam olan üvey babalarının kontrolü altında hapis hayatı süren Ekdahl Ailesi, aile büyükleri ve dostları müdahale edene kadar zor günler geçireceklerdir. 5 Saatlik bir TV dizisi olarak planlanan sonradan kısaltılarak sinemaya aktarılan Ingmar Bergman'ın bu 3,5 saatlik yapıtı, 84 yılında En İyi Yabancı Film Oscarı'nı da evine götürdü.

Після несподіваної смерті батька десятирічного Олександра і його сестри Фані їх мати виходить заміж за пастора. З метушливого, світлого світу відкритих відчуттів діти потрапляють у фарисейський, задушливий світ релігійних догматів, що схоластично зрозуміли...

Історія сім'ї Екдаль, побачена очима двох дітей, - сестри і брата Фані і Олександра. Поки сім'я єдина і нерозлучна, діти щасливі і без страху можуть поринати у чудових мріях. З втратою близьких людей в них росте відчуття гіркоти і неприязні до світу.

Fanny and Alexander nhận được sự đón chào nhiệt liệt của cả giới phê bình điện ảnh lẫn công chúng, và mang lại cho Ingmar Bergman bốn giải Oscar- một thành tích hiếm gặp với một bộ phim không nói tiếng Anh, trong đó có giải hình ảnh đẹp nhất cho tay máy Sven Nykvist.