Ренґе, яка збирається піти до першого класу, йде з іншими оглянути школу перед урочистою церемонією, перш ніж проводити Хікаґе, бо та їде до Токіо. Наступного дня, поки Ренґе та інші насолоджуються вступною церемонією та розпочинають свої перші уроки, Хотару починає вселятися.

За кілька днів після переїзду Хотару та решта грають у гру, в якій намагаються збити лінійки одне одного зі столу. Пізніше Хотару губиться, вигулюючи свого собаку Печі, але їй вдається віднайти напрямок додому завдяки його нюхові. Згодом, Хотару йде разом з Комарі, аби поспостерігати за зірками, але вскочують у халепу, коли в ліхтарику сідає батарея, перш ніж вони повернуться назад. Завдяки випадково загубленій кришечці від пляшки, яку впустила Комарі, їм невдовзі вдається повернутися додому.

Напередодні Золотого тижня учні школи Асахіґаоки слухають голос своєї невмотивованої вчительки Кадзухо під час складання тестів. У Нацумі найбільше труднощів із тестами, тому інші допомагають їй вчитися під час перерви. Потім, під час Золотого тижня, учні погоджуються разом зробити домашнє завдання на канікулах, тож Ренґе вирішує зробити щось щодо свого ледачого вчителя до того, як прийдуть інші…

Коли Ренґе отримує від бабусі велосипед, вона прагне потренуватися, щоб їздити скрізь зі своїми друзями. Але сезон дощів у самому розпалі, тож вона береться робити теру-теру-бо̄дзу — оберіг гарної погоди — в надії, що дощ припиниться. Тим часом Ренґе виконує обов’язки доглядати за щитовидними рачками, яких вона зловила, граючи в полі, і дуже їх полюбила.

Одного ранку Нацумі використовує іграшковий дозатор для передбачення долі Комарі та каже їй: «Нещастя: бережися води». Комарі каже, що в цей день вона все одно не буде біля води, але коли вони приходять до школи, то їм кажуть, що вони будуть прибирати шкільний басейн… Наступного дня сестрам Кошіґая нудно вдома у вихідний день, тож Нацумі знову читає долю Комарі та випадає чергова «невдача»…

Хотару нарешті звикає до того, як діти граються у селі, хоча вона все ще боїться стрибнути з мосту в річку. Хотару повертається додому після ігор та знаходить лист від своєї подруги в Токіо із фотографією своїх старих друзів у парку розваг, що викликає у неї ностальгію. Тим часом Хікаґе приїздить відвідати домівку та показує Ренґе фотографії Токійської вежі.

Почався другий семестр, і учні Асахіґаоки займаються виготовленням дерев’яних саморобок на уроці. Ренґе та Нацумі об’єднуються, щоб зробити щось разом, але їм не спадає на думку жодних ідей. Як тільки Нацумі починає панікувати, Ренґе знову демонструє свою унікальну чутливість. Потім в обідній час запах карі наповнює повітря, і сестри Кошіґая згадують трагедію, яка колись давно спіткала школу…

Мати Нацумі просить її піти зловити щось, щоб жило потім у родинному ставку, і Нацумі погоджується, коли їй кажуть, що та отримає винагороду. Мати позичає Нацумі годинника та каже, щоб та була вдома до комендантської години, і всі діти відправляються на день риболовлі. Пізніше Кономі бачить, що Нацумі все ще не схожа на дівчину, навіть зараз, навчаючись у середній школі, і приносить кілька своїх старих нарядів, щоб та приміряла їх…

Ренґе йде відвідати Нацумі, але її з родиною немає вдома. Вона збирається здатися та піти, аж раптом з іншого боку огорожі до неї починає говорити рука! Вона думає, що це чудовисько, і з полегшенням дізнається, що це сусідка Кономі, що живе поруч. Але Кономі потім каже їй, що вона, насправді, чудовисько… Пізніше сестри Кошіґая розповідають Ренґе, що вони зняли тренувальні колеса коли були в першому класі, тому Ренґе починає практикувати їзду на велосипеді без тренувальних коліс.

Одного ранку під час зимових канікул Ічіджьо Хотару та Кошіґая Комарі прогулюються, повертаючись із практики, коли натрапляють на Фуджімію Кономі. Комарі дуже цікавиться мобільним телефоном Кономі.

Під час весняних канікул Ренґе та Хотару вирушають до школи, щоб нагодувати кроликів і в підсумку знаходять Легендарний меч Ренґе.