Через роботу своїх батьків Ічіджьо Хотару переводиться з Токіо до філії школи Асаґіоки. Але в її новій школі лише п’ять учнів, вкючно з нею! Ічіджьо Хотару, переведена з Токіо; Кошіґая Нацумі, творець настрою; Кошіґая Комарі, найстарша з дівчат; та Міяучі Ренґе, наймолодша з унікальним світосприйняттям — це початок історії про їхні життя, якими живуть ці дівчата в тихій, сонній сільській місцевості!

Ічіджьо Хотару насолоджується життям з однокласниками в її новій школі. Зокрема, вона придумала зменшувальне ім’я для Кошігая Комарі, яка зростом менш як 140 см, як своєї «милої сенпай». Це почуття незабаром переростає в абсолютне обожнення. Потім, одного дня, Комарі телефонує Хотару і запрошує її погуляти разом…

Клас вирушає у шкільний похід, щоб допомогти на рисовому полі, де Нацумі та Комарі зрештою застрягають у багнюці. Пізніше тієї ночі Комарі лякається після перегляду фільму жахів, чому не зараджує Нацумі. Після сварки з матір’ю, Нацумі тікає з дому разом з Комарі на причепі та відправляється до свого таємного сховку. Зрештою, вони помічають кішку, яка поставила Нацумі у скрутне становище, але залишають її в спокої, коли бачать, що вона годує свою сім’ю та врешті-решт прямують додому.

Коли починаються літні канікули, старша сестра Ренґе, Хікаґе, повертається додому зі своєї школи в Токіо, сподіваючись вразити інших своїми знаннями про життя у місті, і все лише для того, щоб Хотару її затьмарила. Пізніше Ренґе зустрічається з іншою дівчиною її віку на ім’я Ішікава Хонока, з якою вони швидко подружилися. Провівши кілька днів граючи з Хонокою, Ренґе засмучується, коли вона дізнається про те, що через роботу батька Хоноці довелося раптово поїхати. Однак за тиждень вона збадьорилась, коли отримує листа від Хоноки про те, що та повернеться наступного літа.

Хотару та Ренґе запрошують на сніданок додому до Кошіґая. Після цього дівчата у супроводі Кадзухо вирушають на пляж, де зріст Комарі призводить до того, що її помилково сприймають за загублену дитину. Дорогою додому дівчата зупиняються перекусити в ресторанчику біля залізничної станції, де розіграш Натсумі над Комарі завдає зворотнього удару через невинність Ренґе. Їм вдається вчасно зловити останній поїзд додому, але вони випадково залишають Кадзухо.

Нацумі отримує наганяй від своєї матері за погані шкільні оцінки та попутно за те, що намагалась приховати від неї погані результати тестування. Після цього дівчата відвідують Хотару, яка намагається сховати у своїй кімнаті величезну кількість плюшевих Комарі ручної роботи. Це в кінцевому підсумку їй не вдається, але вдається видати їх за практику в рамках шкільного проекту. Пізніше тієї ночі «банда» пройшла випробування на мужність у святині, що доводить, що це трохи занадто для Комарі.

Оскільки Кадзухо відсутня на початку нового семестру, дівчата намагаються знайти способи провести час у класі. Пізніше Хотару та Ренґе намагаються спіймати кролика, який втік зі свого загону, і лише для того, щоб він сам зачинив їх всередині загону, хоча зрештою їх врятула Кадзухо. Після цього Ренґе відвідує магазин цукерок, яким керує Каґаяма Каеде.

Хотару ладнає з сусідкою родини Кошіґая, Фуджімія Кономі, в той час як Комарі скаржиться, що вони здаються більш дорослими за неї. Пізніше Комарі приєднується до Хотару та Ренґе, аби робити замальовки, де вона стає для них моделлю. Згодом Кономі допомагає Комарі та Нацумі зробити сушену хурму.

Оскільки школа не проводить культурних фестивалів, Нацумі пропонує їм влаштувати свій власний і запросити випускників, включаючи Каеде, Кономі та Хікаґе. На фестивалі дівчата влаштовують кафе, проводять виставку мистецтва та ставлять виставу. Тим не менш, гра для них виявляється непосильною, і все закінчується тим, що вони вони мляво виконують замовлення їжі. Зрештою вони разом працюють, щоб приготувати їжу та розважитися. Після, Комарі та Кономі допомагають прибирати кімнату Нацумі, де вони знаходять багато старих іграшок.

Проспавши зустріч Нового Року, Ренґе приєднується до Кадзухо, Хікаґе та Каеде, коли вони вирішують піднятися на гору, щоб спостерігати перший схід сонця в новому році. На шляху туди Каеде згадує події п’ять років тому, коли її вперше попросили доглянути за однорічною Ренґе — спочатку їй здавалось, що це занадто для неї, але незабаром їй це почало подобатись. Зрештою їм вдається дістатися вершини гори та спостерігати за сходом сонця.

Через хуртовину дівчатам доводиться переночувати в школі, де Хотару та Нацумі змагаються одна з одною, щоб вирішити, хто буде спати на футоні, та зрештою просто вирішили вигнати Кадзухо зі свого. Пізніше тієї ночі Хотару вирішує перевірити сніг і побачити зоряне нічне небо, що призводить до деяких непорозумінь з боку Комарі та Нацумі. Пізніше, іншим сніговим днем, компанія вирішує спробувати свої сили в лижах, перш ніж побудувати сніговий будинок і поїсти гарячої їжі.

Коли знов настає весна, Хотару та Комарі разом вирушають на пікнік, де все закінчується тим, що Хотару їсть спартачений домашній обід, приготований Комарі, аби не зачіпити її почуття. Пізніше дівчата збираються разом, щоб шукати якісь їстівні рослини, врешті-решт потрапляючи на поле квітів renge, де Нацумі робить костюм для Ренґе.

Ренґе, яка збирається піти до першого класу, йде з іншими оглянути школу перед урочистою церемонією, перш ніж проводити Хікаґе, бо та їде до Токіо. Наступного дня, поки Ренґе та інші насолоджуються вступною церемонією та розпочинають свої перші уроки, Хотару починає вселятися.

За кілька днів після переїзду Хотару та решта грають у гру, в якій намагаються збити лінійки одне одного зі столу. Пізніше Хотару губиться, вигулюючи свого собаку Печі, але їй вдається віднайти напрямок додому завдяки його нюхові. Згодом, Хотару йде разом з Комарі, аби поспостерігати за зірками, але вскочують у халепу, коли в ліхтарику сідає батарея, перш ніж вони повернуться назад. Завдяки випадково загубленій кришечці від пляшки, яку впустила Комарі, їм невдовзі вдається повернутися додому.

Напередодні Золотого тижня учні школи Асахіґаоки слухають голос своєї невмотивованої вчительки Кадзухо під час складання тестів. У Нацумі найбільше труднощів із тестами, тому інші допомагають їй вчитися під час перерви. Потім, під час Золотого тижня, учні погоджуються разом зробити домашнє завдання на канікулах, тож Ренґе вирішує зробити щось щодо свого ледачого вчителя до того, як прийдуть інші…

Коли Ренґе отримує від бабусі велосипед, вона прагне потренуватися, щоб їздити скрізь зі своїми друзями. Але сезон дощів у самому розпалі, тож вона береться робити теру-теру-бо̄дзу — оберіг гарної погоди — в надії, що дощ припиниться. Тим часом Ренґе виконує обов’язки доглядати за щитовидними рачками, яких вона зловила, граючи в полі, і дуже їх полюбила.

Одного ранку Нацумі використовує іграшковий дозатор для передбачення долі Комарі та каже їй: «Нещастя: бережися води». Комарі каже, що в цей день вона все одно не буде біля води, але коли вони приходять до школи, то їм кажуть, що вони будуть прибирати шкільний басейн… Наступного дня сестрам Кошіґая нудно вдома у вихідний день, тож Нацумі знову читає долю Комарі та випадає чергова «невдача»…

Оскільки всі прибирають школу в останній день семестру, Нацумі та Хотару закінчують разом прополювати та поливати сад. Нацумі розуміє, що ніколи раніше не була наодинці з Хотару, і намагається придумати, про що можна поговорити… Потім починаються літні канікули, і діти починають працювати над своїми домашніми завданнями на літо, але швидко знуджуються. Потім Хотару каже усім, що її батьки збираються придбати трохи феєрверків…

Хотару нарешті звикає до того, як діти граються у селі, хоча вона все ще боїться стрибнути з мосту в річку. Хотару повертається додому після ігор та знаходить лист від своєї подруги в Токіо із фотографією своїх старих друзів у парку розваг, що викликає у неї ностальгію. Тим часом Хікаґе приїздить відвідати домівку та показує Ренґе фотографії Токійської вежі.

Почався другий семестр, і учні Асахіґаоки займаються виготовленням дерев’яних саморобок на уроці. Ренґе та Нацумі об’єднуються, щоб зробити щось разом, але їм не спадає на думку жодних ідей. Як тільки Нацумі починає панікувати, Ренґе знову демонструє свою унікальну чутливість. Потім в обідній час запах карі наповнює повітря, і сестри Кошіґая згадують трагедію, яка колись давно спіткала школу…

Мати Нацумі просить її піти зловити щось, щоб жило потім у родинному ставку, і Нацумі погоджується, коли їй кажуть, що та отримає винагороду. Мати позичає Нацумі годинника та каже, щоб та була вдома до комендантської години, і всі діти відправляються на день риболовлі. Пізніше Кономі бачить, що Нацумі все ще не схожа на дівчину, навіть зараз, навчаючись у середній школі, і приносить кілька своїх старих нарядів, щоб та приміряла їх…

Ренґе йде відвідати Нацумі, але її з родиною немає вдома. Вона збирається здатися та піти, аж раптом з іншого боку огорожі до неї починає говорити рука! Вона думає, що це чудовисько, і з полегшенням дізнається, що це сусідка Кономі, що живе поруч. Але Кономі потім каже їй, що вона, насправді, чудовисько… Пізніше сестри Кошіґая розповідають Ренґе, що вони зняли тренувальні колеса коли були в першому класі, тому Ренґе починає практикувати їзду на велосипеді без тренувальних коліс.

Одного ранку під час зимових канікул Ічіджьо Хотару та Кошіґая Комарі прогулюються, повертаючись із практики, коли натрапляють на Фуджімію Кономі. Комарі дуже цікавиться мобільним телефоном Кономі.

Під час весняних канікул Ренґе та Хотару вирушають до школи, щоб нагодувати кроликів і в підсумку знаходять Легендарний меч Ренґе.

Ще один день у сільській місцевості, наче ідилія, але події аж ніяк не можна назвати звичайними, коли Ренґе зустрічає Акане — флейтистку, якій важко грати перед іншими людьми.

Іноді важко повірити, що Хотару все ще навчається у початковій школі! Але навіть Хотару потрібно час від часу поводитися як дитина… або, принаймні, так вважає Кономі.

Розбивши горщик бонсай Точно-вбивчим-вогняним кидком, Нацумі та Хікаґе практикують мистецтво вибачення… начебто. Виявляється, жодна з них не дуже добре це вміє.

Рен відвідує магазин цукерок, щоб витратити свої новорічні подарункові гроші, але її покупка ставить цукерницю у незручне становище, яке Нацумі вважає винятково ЗАБАВНИМ.

Біп-боп! Я — Ігракома, біп-боп! Але Хотару поки що не є майстринею робототехніки, а її проєкт домашньої тварини ще має пройти довгий шлях, поки не буде готовий до польоту.

Час вирушати в похід! Серце і розум Рен готові до цього, але нічна прогулянка лісом перевірить її силу волі.

Батьківський день викликає в Нацумі особливу тривогу, але вона знаходить спосіб розслабитися, коли Ренґе приносить додому нового друга.

Акане з Кономі йдуть на закупи, і вони йдуть обхідним шляхом, щоб зіграти у кілька фестивальних ігор! Але удача початківців дає змогу просунутися тільки до цих пір, і дещо тяжіє в Акане на думці…

До Комарі завітав несподіваний відвідувач. Тепер вона робить дивне обличчя і, здається, не може в’язати належним чином. Але не хвилюйтеся — Нацумі прикриє її. Щось типу.

Ось і Новий Рік, а це означає — новорічні подарункові гроші! На що кожен їх витратить? І чи є спосіб отримати їх ще більше? Або ж, можливо, це не дуже гарна ідея…

Одного разу, поки діти сплять, дорослі влаштовують вечірку! …хвилинку, що це за шум? Рен не спить?! Ой-ой…

Після випускної церемонії Ренґе з друзями проводять день, граючись на відкритому повітрі. Ви б воліли, аби такі дні, як цей, ніколи б не закінчувалися…