From Wikipedia, the free encyclopedia.

George Stevens (December 18, 1904 – March 8, 1975) was an American film director, producer, screenwriter and cinematographer.

Among his most notable films were Diary of Anne Frank (1959), nominated for Best Director, Giant (1956), winner of Oscar for Best Director, Shane (1953), Oscar nominated, and A Place in the Sun (1951), winner of Oscar for Best Director.

Description above from the Wikipedia article George Stevens, licensed under CC-BY-SA, full list of contributors on Wikipedia.

Джордж Стівенс — видатний американський кінорежисер, продюсер, сценарист та оператор. Отримав дві статуетки «Оскар» за найкращу режисерську роботу.

Починав як оператор, працюючи над короткометражним комедіями за участю Лорела і Харді. Першим його повнометражним фільмом була серійна комедія «Коени і Келлі в біді» (1933). Справжнім режисерським проривом став для нього фільм «Еліс Адамс» (1935) з Кетрін Хепберн. В кінці 1930-х поставив кілька фільмів з Джинджер Роджерс і Фредом Астером, в 1940 — «Нічне чергування» (1940) з Керол Ломбард.

Під час Другої світової війни служив в Войсках зв'язку, в 1943—1946 очолював кінопідрозділ. Знімав кінохроніку: операцію «Нептун», звільнення Парижа, зустріч на Ельбі, звільнення ув'язнених з таборів Дубен і Дахау. Стівенс допомагав у підготовці табірної хроніки для показу на Нюрнберзькому процесі. У 2008 році кінохроніка Стівенса була включена в Національний реєстр фільмів.

Військовий досвід Стівенса позначився на його роботах — вони стали більш драматичними. «Я пам'ятаю маму» (1948) — останній фільм, що містить комічні сцени. Стівенс найбільш відомий за фільмами «Місце під сонцем», «Шейн», «Щоденник Анни Франк», «Гігант», «Найбільша з коли-небудь розказаних історій». Останньою його роботою став фільм «Єдина забава в містечку» (1970) з Уорреном Бітті і Елізабет Тейлор. У тому ж році він очолив журі 20-го Берлінського кінофестивалю.