V Zakarpatí žil nezávislý vévoda Laborec, kterému bohové dali zázračný prsten, jenž přinášel válečné štěstí a zemi mír a blahobyt. Hrubý Maďar Zoltán, zosobňující násilí páchané po staletí na rusínském lidu, vypoví vévodovi válku. V bitvě je poražen a zajat. Laborec mu velkodušně věnuje život i svobodu. Zoltán mu v pitce, pořádané na oslavu vítězství, ukradne zázračný prsten a tím i sílu a v odvetném boji nad Laborcem zvítězí. Prsten kouzelnou mocí odvrací ruku osudu, Zoltán v jeho záři umírá. Laborcova dcera Světlana je však Maďary oslepena. Pak vládla další knížata z Laborcova rodu a zářící prsten byl symbolem vzdoru. Poslední potomek rodu svěřil prsten své dceři, která jej pozbyla. Nastalo 500 let útisku a násilí. Až v roce 1380 přišel kníže Fedor Koryatovič, který shromáždil své krajany a spolu s nimi porazil Maďary a vítězně vtáhl do osvobozené země. (Podle dobového tisku.)

На Закарпатті жив князь Лаборець якому боги подарували чудодійний перстень, що приносив удачу на війні, а країні – мир і процвітання. Грубий угорець Золтан, який уособлює насильство, яке століттями чиниться над русинським народом, оголошує князеві війну. Він зазнає поразки і потрапляє в полон у бою. Золтан викрадає його чудодійний перстень і, таким чином, його силу під час пиятики, влаштованої на святкування перемоги, і у сутичці у відповідь він перемагає Лаборека. Перстень відвертає руку долі з магічною силою, Золтан гине в його сяйві. Проте доньку Лаборца Світлану угорці засліпили. Тоді правили інші князі з роду Лейбористів, а сяючий перстень був символом непокори. Останній нащадок роду довірив перстень своїй доньці, яка його загубила. Настало 500 років гноблення та насильства. Лише в 1380 році прийшов князь Федір Корятович, який зібрав своїх співвітчизників і разом з ними розгромив угорців і переможно рушив у визволену землю.