Voor de kost brengt Maria draagmoeders langs een rivier van de ene plek naar de andere. De vrouwen worden ingehuurd om kinderen op de wereld te zetten die ze vervolgens aan cliënten overhandigen. Wanneer één van zulke vrouwen verdwijnt, is het aan Maria om haar terug te vinden. Op deze manier komt ze in een wereld terecht waaraan ze maar al te graag wil ontsnappen. Ze moet beslissingen maken over haar plek in het grotere plaatje, een plek waarin ze zelf geen toekomst ziet.

To support her family, Maria works as a trafficker of surrogate mothers, transporting them from place to place along a river — but when one disappears, Maria is left with the task of finding her and must enter deeper into a world she wishes to escape.

Maria marche à pas décidés, sa capuche relevée. Le temps coule en même temps que la rivière auprès de laquelle elle vit. Une vie précaire, sans rêves ni désirs, qu’elle passe à s’occuper de sa mère et au service d’une vieille dame parée de bijou mais sans merci. Avec son pitbull à l’œil vif, elle transporte des femmes enceintes d’un côté à l’autre de la rivière, les menant à un destin douloureux et infernal. Mais l’espoir va rendre visite à Maria, dans sa forme la plus ancestrale et puissante, aussi miraculeuse que la vie même, lui apprenant que de rester humaine est la plus grande des révolutions.

Lungo il fiume scorre il tempo di Maria, il cappuccio sulla testa e il passo risoluto. Un’esistenza trascorsa un giorno alla volta, senza sogni né desideri, a prendersi cura di sua madre e al servizio di una madame ingioiellata. Insieme al suo pitbull dagli occhi coraggiosi Maria traghetta sul fiume donne incinte, in quello che sembra un purgatorio senza fine.E’ proprio a questa donna che la speranza un giorno tornerà a far visita, nella sua forma più ancestrale e potente, miracolosa come la vita stessa.

Якщо мені доведеться померти, я хочу померти по-своєму. Час Марії тече за водою. Вона ступає твердо, її капюшон піднятий. Злиденне життя без жодних мрій доглядати за матір’ю та служити нещадній старій глитайці. Разом зі хороброоким пітбулем Марія переправляє через річку вагітних жінок до справжнього пекла. Але надія завітає і до неї в гості: навчить Марію тому, що лишатися людиною це найбільший переворот серед усіх.