Emiliano looks at his life with the eyes of a film director, mixing the objective reality with the processes of the artistic creation. The story he is filming flounders with his daily life, until his world is trapped in the lens of his camera. Confused, always alone and in front of a screen, now become a transfigured reality, but at the same time a measurable, controllable and manipulable one, he listens in loop to a song: one of those songs you sing or repeat as a prayer and forcing you to remember, believe and convince yourself.

本片是墨西哥导演朱利安·赫南德兹的最新作品，他的《一千朵云》和《一半艳阳，一半蓝天》两次擒获柏林电影节泰迪熊奖。接近2小时片长的《我是人间快乐》采用故事套故事的形式，以一位电影导演拍摄跳舞男孩作为主线，讲述爱欲交错的人间生活。电影通过镜头捕捉导演和男孩的爱情追逐、以及他将心目中的爱情刻画成短片，展示了穿行在城市里的复杂爱情。

本片是墨西哥导演朱利安·赫南德兹的最新作品，他的《一千朵云》和《一半艳阳，一半蓝天》两次擒获柏林电影节泰迪熊奖。接近2小时片长的《我是人间快乐》采用故事套故事的形式，以一位电影导演拍摄跳舞男孩作为主线，讲述爱欲交错的人间生活。电影通过镜头捕捉导演和男孩的爱情追逐、以及他将心目中的爱情刻画成短片，展示了穿行在城市里的复杂爱情。

Octavio est un jeune danseur passionné contraint de faire un petit break suite à une blessure. Cela ne l'empêche pas de traîner à la salle de danse. C'est alors que son regard croise celui de Emiliano, réalisateur à la beauté magnétique, tournant un documentaire et cherchant un danseur pour son prochain film.Entre eux, sans avoir besoin de se parler, c'est le début d'une passion dévorante et très sensuelle. Mais Emiliano est un garçon torturé : quand il ne se gave pas de cachets pour faire face à ses angoisses, il se perd dans son monde d'images ou multiplie les passes avec des prostitués.

México /// Emiliano, desde su mundo de director de cine, explora sus procesos y trata de conectar con su realidad inmediata, la historia mezcla sin miramientos con su realidad cotidiana, su mundo real parece estar visto siempre por el lente de la cámara y su realidad está emplazada entre un punto de vista que resuelve sus conflictos morales en las acciones cotidianas; confundido, solo, siempre frente a la pantalla que es su realidad transfigurada, controlable, manejable, escucha solitario esa canción que se repite como una oración que te obliga a seguir el intento de amar.

에밀리아노는 영화 감독의 눈으로 삶을 바라보며 객관적 현실과 예술적 창조를 결합하곤 한다. 영화를 촬영하면서 그의 세계는 점점 카메라 렌즈에 갇히게 되는데......

Während der Dreharbeiten zu seinem neuen Film beginnt der schwule Regisseur Emiliano eine Affäre mit dem jungen Tänzer Ocatvio. Obwohl ihre Begegnungen voller Leidenschaft sind und Octavio echte Gefühle entwickelt, trifft sich Emiliano weiterhin mit anderen Männern. In seinem Liebeskummer lässt sich Octavio von zwei Freundinnen zu einem Dreier verführen – während in Emilianos Film eine intensive Sexszene zwischen einer Frau und zwei Männern eine zentrale Rolle spielt. Emiliano beginnt eine Beziehung mit dem Stricher Jazen – aber bedeutet ihm Octavio nicht viel mehr?

Emiliano olha sua vida com os olhos de um diretor de cinema, misturando a realidade objetiva com os processos de criação artística. A história que ele está filmando atrapalha sua vida cotidiana, até que seu mundo fica preso nas lentes de sua câmera. Confuso, sempre sozinho e diante da tela, agora se torna uma realidade transfigurada, mas ao mesmo tempo mensurável, controlável e manipulável, ele ouve em loop uma música: uma daquelas músicas que você canta ou repete como uma oração e forçando você a lembrar, acreditar e se convencer.

Diretor de cinema gay observa a própria vida sexual através das lentes da câmera, embaralhando limites entre ficção e realidade.

Эмилио мечтает стать знаменитым режиссером, поэтому почти никогда не расстается со своей видеокамерой. Однажды он встречает парня, который делится с ним своей печальной историей жизни, которая так трогает Эмилио, что он решает перенести её на киноэкран, попутно стараясь помочь молодому человеку справиться с проблемами.

Еміліо одержимий ідеєю зняти хороше кіно і прославитися як режисер, тому майже ніколи не розлучається зі своєю відеокамерою. У пошуках героя фільму про балет, він знайомиться з молодим танцівником Октавіо, у якого не життя — а похмура і сумна драма. Та в процесі зйомок Еміліо закохується в Октавіо. Він розривається між почуттям, що наринуло, і старими звичками безладного сексуального життя. Творчий пошук веде режисера все далі і далі від реального життя…

Emiliano guarda con gli occhi del regista, mischiando realtà oggettiva e processi della creazione artistica. La storia che filma si confonde con la sua vita quotidiana, fino a che il suo mondo finisce per restare intrappolato nella lente della macchina da presa. Confuso, sempre solo e di fronte ad uno schermo, ascolta in ripetizione una canzone che si ripete come una preghiera e che obbliga a ricordare, a credere e a convincersi.