Рим, 1970-ті. Молода родина Борґетті переїжджає до омріяної квартири у престижному районі. Але сім’я вже не така щаслива, як раніше. Клара намагається поєднати ролі хорошої дружини і одночасно матері трьох дітей, але напруження зростає. Найстарша донька Адріана, якій щойно виповнилося 12— найуважніший свідок сварок між батьками. На знак протесту вона відкидає свою особистість, і хоче переконати всіх, що тепер вона хлопчик, і ця впертість доводить до краю і без того тендітний сімейний баланс.

Roma, anni 70: un mondo sospeso tra quartieri in costruzione e varietà ancora in bianco e nero, conquiste sociali e modelli di famiglia ormai superati. Clara e Felice si sono appena trasferiti in un nuovo appartamento. Il loro matrimonio è finito: non si amano più, ma non riescono a lasciarsi. A tenerli uniti, soltanto i figli su cui Clara riversa tutto il suo desiderio di libertà. Adriana, la più grande, ha appena compiuto 12 anni ed è la testimone attentissima degli stati d’animo di Clara e delle tensioni crescenti tra i genitori. Adriana rifiuta il suo nome, la sua identità, vuole convincere tutti di essere un maschio e questa sua ostinazione porta il già fragile equilibrio familiare ad un punto di rottura. Mentre i bambini aspettano un segno che li guidi, che sia una voce dall'alto o una canzone in tv, intorno e dentro di loro tutto cambia.

Set in 1970s Rome, the fiction tracks the plight of a nuclear family, consisting of an unhappy married couple: Clara (a deeply dissatisfied expatriate Spaniard) and Felice (an abusive businessman cheating on Clara with his secretary) and their children Adriana, Gino, and Diana. Their eldest child, 12-year-old Adriana, experiences gender dysphoria; he rejects girlhood and instead goes by the name of Andrea (a primarily masculine name in Italian). Andrea develops a crush for Sara, a Roma girl who knows him as a boy. Upon a shared sense of being outsiders, Andrea and Clara grow closer.

Rom in den 1970er Jahren: Die Familie Borghetti ist gerade in einen der vielen neuen Wohnkomplexe gezogen, die in der italienischen Hauptstadt gebaut wurden. Trotz des Umzugs in die oberste Etage einer neuen Wohnung mit Blick über die ganze Stadt sind Clara (Penélope Cruz) und Felice (Vincenzo Amato) nicht mehr verliebt, können sich aber auch nicht voneinander trennen. Clara findet Zuflucht vor ihrer Einsamkeit, indem sie sich auf die besondere Beziehung zu ihren drei Kindern konzentriert. Die älteste Tochter, Adri (Luana Giuliani), die in der neuen Gegend noch unbekannt ist, stellt sich den Kindern absichtlich als Junge vor, was das Band, das die Familie noch zusammenhält, an einen Punkt bringt, an dem es zu zerreißen droht.

A Clara és gyermekei közötti szeretet története a 70-es évek Rómájában.

Uzun süredir evli olan Clara ile Felice, çocuklarıyla birlikte Roma’nın yeni mordern apartmanlarından birine taşınır. Clara ve Felice, hala evli olsalar da aralarındaki aşk bitmiştir. Onları bir arada tutan tek şey çocuklarıdır. Büyük çocukları Adriana kendisini erkek olarak tanımladığında, ailenin kırılgan bağları zorlanır.

Ρώμη, δεκαετία 1970: Η Κλάρα (Πενέλοπε Κρουζ) και ο Φελίτσε (Βιντσέντζο Αμάτο) έχουν μόλις μετακομίσει σε ένα καινούριο διαμέρισμα. Ο γάμος τους έχει φτάσει σε ένα σημείο χωρίς επιστροφή:  δεν είναι πια ερωτευμένοι, αλλά δεν μπορούν να εγκαταλείψουν τον γάμο. Τα παιδιά τους είναι το μόνο που τους κρατάει μαζί. Η Αντριάνα (Λουάνα Τζουλιάνι), η μεγαλύτερη κόρη, έγινε μόλις 12 χρονών. Οι εναλλαγές διάθεσης της Κλάρα και η ολοένα και μεγαλύτερη ένταση ανάμεσα στους γονείς της διαδραματίζονται μπροστά στα μάτια της. Η Αντριάνα νιώθει δυσφορία με το όνομα και την ταυτότητα της και η επίμονη προσπάθεια της να πείσει τους πάντες ότι είναι αγόρι, κλυδωνίζει την ήδη εύθραυστη ισορροπία της οικογένειας. Όσο τα παιδιά αναζητούν καθοδήγηση από το περιβάλλον τους, είτε μία φωνή από ψηλά είτε ένα τραγούδι στην τηλεόραση, όλα αλλάζουν, μέσα και έξω.

Aštunto dešimtmečio Roma. Klara ir jos vyras nebemyli vienas kito, bet nedrįsta žengti skyrybų keliu. Klara, prislėgta ir nusivylusi, susitelkia į tris savo vaikus. Ypač svarbus jai santykis su vyriausiuoju, kuris jaučiasi gimęs ne savo kūne. Nepaisydama aplinkinių nuomonės, Klara vaikams perduoda vertybes ir pasaulį tokį, kokį mato ji, – kupiną fantazijų, džiaugsmo, žaidimo ir laisvės. Net jei tai dar labiau skaldo šeimą...

《巨大》讲的是一个被背叛的母亲和她迫切想要变成男孩的女儿之间的故事。该片故事背景设定在上世纪70年的罗马，意大利社会正处于转折点，影片描绘了一个家庭的生活点滴。佩内洛普饰演Clara，是一位母亲，是整个故事的核心。故事并没有过多说明为什么Adriana如此执着想变成一个男孩，只讲了她想成为男孩的迫切愿望，以及她和另一个身份差距悬殊的女孩之间懵懂的初恋。

安德莉生長在中產家庭，與七○年代的羅馬一起經歷躁動的成長期。女兒身裡住了男兒心，令青春格外壓抑，眼看身體逐漸背叛自己卻無能為力，只能寄情幻想、祈求天降奇蹟，賜他無上的力量和勇氣，在刻板又窒息的世界裡繼續做自己。雖然上天總是沒有回應，幸好還有母親無盡溫暖的羽翼，替他與弟妹撐起一小片風和日麗。孰料，一場突如其來的風暴，打破了這個家的脆弱平衡⋯⋯。

Roma, años 70. Clara y Felice acaban de mudarse a un piso nuevo. Su matrimonio está acabado: ya no se aman, pero son incapaces de separarse. Lo único que los mantiene unidos son sus hijos, en los que Clara vuelca su deseo de libertad. Adriana, la mayor, acaba de cumplir 12 años y presencia muy de cerca los estados de ánimo de Clara y las tensiones cada vez mayores entre sus padres. Adriana rechaza su nombre y su identidad, quiere convencer a todo el mundo de que es un chico, y su obstinación hace que el ya frágil equilibrio familiar alcance un punto de ruptura. Mientras los niños esperan una señal que los guíe, todo cambia a su alrededor y en su interior.

Roma, años 70. Clara y Felice acaban de mudarse a un piso nuevo. Su matrimonio está acabado: ya no se aman, pero son incapaces de separarse. Lo único que los mantiene unidos son sus hijos, en los que Clara vuelca su deseo de libertad. Adriana, la mayor, acaba de cumplir 12 años y presencia muy de cerca los estados de ánimo de Clara y las tensiones cada vez mayores entre sus padres. Adriana rechaza su nombre y su identidad, quiere convencer a todo el mundo de que es un chico, y su obstinación hace que el ya frágil equilibrio familiar alcance un punto de ruptura. Mientras los niños esperan una señal que los guíe, todo cambia a su alrededor y en su interior.

רומא, שנות ה-70. קלרה ופליס בדיוק עברו לדירה חדשה. נישואיהם הסתיימו: הם כבר לא אוהבים אחד את השני אבל לא יכולים להיפרד. רק ילדיהם, שקלרה יוצקת לתוכם את כל תשוקתה לחופש, שומרים עליהם יחד. אדריאנה, הבכורה, רק הגיעה לגיל 12 והיא העדה הקשובה ביותר למצבי הרוח של קלרה ולמתחים הגוברים בין הוריה. אדריאנה דוחה את שמה וזהותה ורוצה לשכנע את כולם שהיא ילד. העקשנות שלו מביאה את האיזון המשפחתי המעורער ממילא לנקודת שבירה

Rzym, lata siedemdziesiąte XX wieku, czasy ważnych zmian społecznych i kulturalnych, pełne blasku i splendoru. Młoda rodzina Borghetti właśnie wprowadziła się do jednego z nowo wybudowanych bloków mieszkalnych. Przeprowadzka ma wymiar słodko-gorzki. Chociaż rozpościerający się z najwyższego piętra widok na Rzym jest olśniewający, członkowie rodziny nie są sobie tak bliscy jak kiedyś.

A história de amor entre Clara e seus filhos, ambientada na Roma dos anos 70.

Borghettin perhe on muuttanut yhteen kaupungin monista vastarakennetuista kerrostaloista. Huolimatta siitä, kuinka kaunis asunto ja upeat näkymät heidän ylimmän kerroksen huoneistostaan on, perheen asiat eivät ole niin kuin ennen. Clara ja Felice ovat menettäneet rakkautensa, mutta he eivät pysty eroamaan. Clara pakenee yksinäisyyttään ja turvautuu lähinnä kolmeen lapseensa, joka vie hänet vielä pidemmälle miehestään. Kun perheen poika ystävystyy tuntemattoman alempaan yhteiskuntaluokkaan kuuluvan tytön kanssa ja kokee ensisuudelmansa, ristiriidat repivät perhettä erilleen kohti murtumispistettä.

Clara a Felice se právě přestěhovali do nového bytu. Jejich manželství skončilo: už se nemilují, ale nemohou se rozejít. Drží je pohromadě jen jejich děti, na které Clara vrhá veškerou svou touhu po svobodě. Nejstarší Adrianě je právě dvanáct let a je pozorným svědkem Clariných nálad a rostoucího napětí mezi rodiči. Adriana odmítá své jméno, svou identitu, chce všechny přesvědčit, že je klukem, a tato její tvrdohlavost přivádí už tak křehkou rodinnou rovnováhu k bodu zlomu.

Rome dans les années 1970. Dans la vague des changements sociaux et culturels, Clara et Felice Borghetti ne s’aiment plus mais sont incapables de se quitter. Désemparée, Clara trouve refuge dans la relation complice qu’elle entretient avec ses trois enfants, en particulier avec l’aînée née dans un corps qui ne lui correspond pas. Faisant fi des jugements, Clara va insuffler de la fantaisie et leur transmettre le goût de la liberté, au détriment de l’équilibre familial...

1970년대 로마, 스페인 이민자 클라라(페넬로페 크루즈)는 폭력적이고 바람기 있는 남편 펠리체(빈센조 아마토)와 불행한 결혼 생활 중이다. 세 자녀 중 첫째 아드리아나(루아나 줄리아니)는 성 정체성 혼란을 겪으며 자신을 남자인 안드레아로 여기고, 자신을 있는 그대로 받아들여 준 소녀 사라에게 호감을 느낀다. 어느 날 남편 펠리체의 비서가 집으로 찾아와 클라라에게 충격적인 소식을 전하고, 가족은 혼란에 빠지는데…

Рим, 1970-е годы. Молодая семья Боргетти только что переехала в новую квартиру в недавно построенном жилом комплексе. Но семья уже не так сплочена, как прежде. Клара и Феличе больше не любят друг друга, но не могут заставить себя расстаться. Клара находит убежище от одиночества в своих троих детях. Адриане, самой старшей, только что исполнилось 12 лет, и она является самым внимательным свидетелем настроения Клары и растущей напряженности между ее родителями. Адриана отвергает свое имя, свою личность, она хочет убедить всех, что она мальчик, и это упрямство доводит до предела и без того хрупкий семейный баланс.

Rom på 1970-talet - en tid för stor social och kulturell förändring. Familjen Borghetti har precis flyttat in i ett av de nybyggda lägenhetshusen i staden. Trots de vackra vyerna av Rom från deras lägenhet på översta våningen så har familjen glidit ifrån varandra. Föräldrarna Clara och Felice är inte kära i varandra längre men klarar inte av att lämna varandra. Clara finner tröst mot sin ensamhet i kärleken till sina tre barn. Det äldsta barnet, Adriana, har utnyttjat sin anonymitet i det nya området för att med flit presentera sig själv som pojke för grannarna, vilket påskyndar familjerelationernas förfall.