In a futuristic city sharply divided between the rich and the poor, the son of the city's mastermind meets a prophet who predicts the coming of a savior to mediate their differences.

في مدينة مستقبلية منقسمة بحدة بين الطبقة العاملة ومخططي المدينة ، يقع ابن العقل المدبر للمدينة في حب نبي من الطبقة العاملة يتنبأ بمجيء المنقذ للتوسط في خلافاتهم.

Не може ума и ръцете да бъдат едно, освен ако сърцето не им е посредник. В едно фантастично бъдеще Работещите се изправят срещу Мислещите, за да открият, че биха могли да вървят напред единствено ако са заедно.

En una megalòpolis de l'any 2000, els obrers estan condemnats a viure reclosos en un gueto subterrani, on hi ha el cor industrial de la ciutat. No obstant això, incitats per un robot, es rebel·len contra la classe dominant i amenacen de destruir la ciutat exterior. Freder (Gustav Frölich), el fill del sobirà de Metròpolis, i Maria, una noia d'origen humil, intentaran evitar la destrucció apel·lant als sentiments ia l'amor.

Freder（Gustav Fröhlich 饰）是大都会主宰 Joh Fredersen（Alfred Abel 饰）的儿子。经一位圣洁姑娘（Brigitte Helm 饰）启示，Freder 来到地下目睹了在此劳作的劳工们悲惨的境遇。Freder 向父亲进言，想改变劳工们的处境。但 Joh 不为所动，却对从劳工们身上发现的地图感到忧虑。为弄清地图所示，Joh 不得不向老对头 Rotwang（Rudolf Klein-Rogge 饰）求教。地图所示究竟为何地？劳工们为何要去那里？

故事設置在2026年，電影完成的100年後，人類被分為兩個階層，生活在兩個截然不同的世界——權貴和富人都住在夢幻般的富麗大廈裡，每天過著享樂的生活；而貧窮的工薪階層則長期被困在幽暗的地下城市，與冰冷的機器相伴，過著勞碌辛苦的人生。

故事設置在 2026 年，電影完成的 100 年後，人類被分為兩個階層，生活在兩個截然不同的世界——權貴和富人都住在夢幻般的富麗大廈裡，每天過著享樂的生活；而貧窮的工薪階層則長期被困在幽暗的地下城市，與冰冷的機器相伴，過著勞碌辛苦的人生。

Píše se rok 2026...vítejte v Metropolis. Vítejte ve studeném a přetechnizovaném městě budocnosti, ve světě vynálezů a prosperity, ale také sociálního útisku... Masy dělníků totiž žijí pod zemí a obsluhují stroje,aby smetánka na povrchu mohla bezstarostně žít...FREDER FREDERSEN (GUSTAV FRÖHLICH), syn vládce Metropolis, si užívá bezstarostně života v zahradách rozkoše, až do té doby, než se setká s MARIÍ (BRIGITTE HELM), kázající v podzemí dělníkům o lepším světě a interpretující jim starou biblickou pověst, zaměřenou na konflikt mezi vládnoucí a pracující třídou a vyzývá je ke vzpouře.

Metropolis tegner en fremtid, hvor skellene mellem de forskellige klasser i samfundet er trukket skarpt op. Tænkerne bor højt oppe i højhusene, der udgør den flotte by. Arbejderne bor i katakomber under byen og må hver dag knokle i en stor fabrik under umenneskelige kår. Freder Fredersen er søn af en af Metropolis' ledere og ser en dag en smuk arbejderpige, Maria, som vinder hans hjerte. Han følger efter hende og ser, hvor forfærdeligt arbejderne har det. Freder prøver at overtaler sin far til at forbedre arbejdernes vilkår, og Maria fortæller arbejderne, at der en dag vil komme en mand, som både bruger sine hænder og sin hjerne, og han vil være hjertet. En gal professor laver en robot med Marias udseende, og der begynder at opstå revner i Metropolis' fine facade.

In een futuristische stad die duidelijk verdeeld is tussen de werkende klasse en de stadsarchitecten, wordt de zoon van de hoofdarchitect verliefd op een profeet uit de werkende klasse, die de komst van een redder voorspelt die in hun onenigheden zal bemiddelen.

Metropolis kertoo tulevaisuuden suurkaupungista, jota hallitsee pieni onnelassaan elävä yläluokka teollisuuspohatta Johann Fredersenin johdolla. Kaupungin maanalaisissa uumenissa työläiset uurastavat valtavien koneiden keskellä ja konemaisiksi itsekin muuttuneina. Sorretut työläiset alkavat palvoa kaunista ja hyveellistä Mariaa, joka ennustaa rauhanomaista muutosta. Fredersenin poika ihastuu hänkin Mariaan. Pohatta itse päättää kidnapata Marian ja korvata tämän hullun tiedemiehen rakentamalla robotti-Marialla. Fritz Langin mestariteos oli valtava hanke. Se oli ensimmäinen suuren budjetin scifi-elokuva ja sen kuvaukset kestivät 16 kuukautta, ja niissä käytettiin 37 383 näyttelijää ja statistia. Eugen Schüftanin luomat erikoistehosteet ja ohjaaja Langin visiot tulevaisuuden suurkaupungista olivat ennennäkemättömiä. Metropoliksesta tuli siihen asti kallein saksalainen elokuva mutta myös valtava taloudellinen floppi, joka ajoi suuren Ufa-studion lähes konkurssiin.

En 2026, une métropole à l’architecture fantastique vit sous le joug d’un groupe de tyrans. Les aristocrates se prélassent et se divertissent dans de somptueuses demeures et de luxuriants jardins, tandis que la grande masse de la population travaille, dort et survit durement dans les profondeurs de la terre. Le fils du maître de la ville découvre avec effarement l’existence du monde souterrain, où se rencontrent en secret les ouvriers, peu enclins à supporter pour toujours leur situation. Pendant ce temps, un savant invente une femme‐robot qui doit détourner les opprimés de leur révolte…

Johann Fredersen, ein Großindustrieller, herrscht über die Stadt Metropolis. Dort leben, gespalten in einer Zweiklassengesellschaft, die feinen Herren hoch oben in Hochhäusern, die Arbeiter hingegen tief unter der Erde. Eines Tages taucht Maria, die Heldin der Unterstadt, in den Spielwiesen der Reichen auf und fordert die Befreiung der unterdrückten Arbeiter. Freder, der Sohn des Herrschers, verliebt sich in sie. Der Erfinder Rotwang wird von Freders Vater Johann sodann beauftragt einem Roboter das Aussehen Marias zu geben. Die Roboter-Maria soll die Arbeiter aufstacheln, damit das Establishment noch härter durchgreifen kann. Der Plan hat Erfolg.

Στο μέλλον, η τρανή πόλη «Μητρόπολη» είναι το καμάρι του σύγχρονου κόσμου, με κυβερνήτη τον Τζο Φρέντερσεν. Αυτή η πανέμορφη ουτοπία όμως δεν κινείται μόνη της. Είναι ένας καλο-λαδωμένος μηχανισμός, που λειτουργεί νύχτα-μέρα από τον εξαντλητικό κόπο και μόχθο των εργατών. Ομως, αυτή η κατάσταση, με τους αστούς να χαίρονται τη ζωή που τους προσφέρει ο μόχθος των εργατών, σύντομα θα αλλάξει, όταν ο γιος του Φρέντερσεν, ο Φρέντερ, που ζει μια ξένοιαστη ζωή γεμάτη γλέντια, γνωρίζει κατά τύχη την όμορφη Μαρία, κόρη ενός εργάτη...

בעיר הדיסטופית מטרופוליס חיים הפועלים בתת-תנאים בעוד האליטה חיה במרומים. בעקבות התאהבותו, מצטרף צעיר בן מעמד האדונים למרד של העבדים. ואז מופיעה למאהבתו, מריה, כפילה רעה – רובוטית שנבנתה על ידי מדען מטורף על מנת להתסיס ולהוביל את המורדים אל כלייתם.

John Masterman gigantikus Metropolisában csupán egy kiváltságos réteg élvezi a technikai fejlődés nyújtotta előnyöket. Számukra csodálatos kertek és ligetek kapui állnak nyitva, ők fényben és ragyogásban élnek. A város alsó szintjén tengődnek a szegények, a munkások, akik napfényt sose látnak, mesterségesen megvilágított körülmények között robotolnak naphosszat. A két szintet liftek kötik össze, egyébként lakóik között nincs semmi kapcsolat. Mígnem egy napon "lentről" érkezett gyerekcsapat zavarja meg a fentiek szórakozását, élükön a fiatal tanítónővel, Mariával. Ericet, Masterman fiát megszédíti a lány szépsége, és utána ered az alsó városba.

Nel 2026 in una megalopoli a due livelli gli operai che lavorano come schiavi nei sotterranei sono incitati alla rivolta da un robot femmineo che riproduce le fattezze di una di loro, la mite e pia Maria. L'ha costruito uno scienziato al servizio dei padroni che vuole vendicarsi del potente John Fredersen, dominatore della città. La rivolta provoca un'inondazione che colpisce i quartieri operai finché, sollecitato da Maria, Freder, figlio di Fredersen, fa da mediatore tra padroni e operai. È nato un nuovo patto sociale. Realizzato nel 1926 a costi così alti che rischiarono di far fallire la UFA, fu proiettato a Berlino il 10-1-1927. Ne esistono varie copie, ciascuna diversa dall'altra per durata e montaggio.

科学の飛躍的な発展の結果、労働者たちは地下に押しやられ、巨大な工場で家畜同然に管理されている一方、資本家たちは地上で享楽的生活を送っている。社長の息子は地下に降りて、彼らの悲惨な生活を知る。労働者の娘マリアは、労使間に人間的な絆が皆無であることを仲間に訴え、これがストライキの気運を生む。そこで社長はマリアを監禁、彼女そっくりの人造人間を作って事態収拾にあたるが、人造人間は狂い始める。

풍요로운 삶을 누리는 지상세계의 프레더는 어느날 마리아를 통해 지하 세계의 비참한 생활상을 알게된다. 프레더는 그의 아버지 프레드슨에게 노동자들의 삶을 개선해 줄 것을 요청하지만 거절당한다. 한편 마리아가 주도하는 지하 세계의 집회를 목격한 프레드슨은 로트왕에게 마리아와 똑같은 로봇을 만들어 지하세계의 노동자들을 교란할 것을 명령하는데...

Przyszłość. Ludzie są podzieleni na dwie grupy: myślicieli, którzy stwarzają plany (ale nie wiedzą jak wszystko działa), oraz robotników, którzy wytwarzają (ale nie mają żadnej wizji). Są od siebie kompletnie odseparowani, ale razem tworzą jednak całość. Jeden człowiek z grupy myślicieli ośmiela się odwiedzić podziemia, gdzie robotnicy wykonują trudną pracę. Jest bardzo zdziwiony tym, co zobaczył...

No futuro, a sociedade de Metropolis está dividida em dois grupos: os trabalhadores,que vivem debaixo da terra e fazem as máquinas funcionar e a classe dominante que vive à suprefície. Os trabalhadores são dirigidos por Maria que quer encontrar um mediador entre a classe dominante e os trabalhadores, pois ela acredita que entre o cérebro e os músculos é necessário um coração. Maria encontra Freder Fredersen, o filho do senhor de Metropolis, Joh Fredersen e apaixonam-se. Entretanto, Joh decide que os trabalhadores já não são necessários a Metropolis e usa um robô para fingir que é Maria e fomentar a revolução entre a classe trabalhadora para a eliminar.

O futuro ė distante e o mundo está sob o comando dos poderosos, que isolaram os mais pobres no subsolo como se fossem seus escravos, para que trabalhassem em prol dos mesmos. Comandados por Freder Fredersen, os operários são obrigados a trabalharem sem parar para que a cidade não pare.

Într-un oraș viitoresc împărțit strâns între clasa muncitoare și planificatorii orașului, fiul gânditorului orașului se îndrăgostește de o profetă a clasei muncitoare care prezice venirea unui salvator pentru a le media diferențele.

Метрополис — город будущего, разделен на две части. Под землей находятся жилища рабочих, над ними цеха с машинами. В верхнем городе расположены офисы, богатые кварталы и сады развлечений. Вся власть в городе принадлежит магнату Иогану Фендерсону. Его сын — Фредер догадывается о несправедливости, царящей в метрополисе. Спустившись в машинную зону, Фредер приходит в ужас: он видит страшного Молоха, пожирающего людей. Не в силах смириться с увиденным, он начинает борьбу со злом.

V roku 2027 prepukajú v meste budúcnosti nepokoje medzi nespokojnými robotníkmi a bohatou vrstvou žijúcej si na výslní. Freder, syn vládcu mesta, na vlastnej koži spoznáva neľudské podmienky, na ktorých mesto jeho otca stojí, a prepadne láske k Márii, prednášajúcej robotníkom o lepšom svete. Zanikne mesto tak, ako bájna babylonská veža, alebo dôjde k zmieru?

En una megalópolis del año 2000, los obreros están condenados a vivir recluidos en un gueto subterráneo, donde se encuentra el corazón industrial de la ciudad. Sin embargo, incitados por un robot, se rebelan contra la clase dominante y amenazan con destruir la ciudad exterior. Freder (Gustav Frölich), el hijo del soberano de Metrópolis, y María, una muchacha de origen humilde, intentarán evitar la destrucción apelando a los sentimientos y al amor.

En una megalópolis del año 2000, los obreros están condenados a vivir recluidos en un gueto subterráneo, donde se encuentra el corazón industrial de la ciudad. Sin embargo, incitados por un robot, se rebelan contra la clase dominante y amenazan con destruir la ciudad exterior. Freder (Gustav Frölich), el hijo del soberano de Metrópolis, y María, una muchacha de origen humilde, intentarán evitar la destrucción apelando a los sentimientos y al amor.

Handlingen i denna stumfilm utspelar sig runt år 2000. En gigantisk stad styrs med supereffektivitet av industrialisten Jon Fredersen (Alfred Abel) och tycks på ytan vara en utopisk dröm av förmögna invånare i palatsliknande lägenheter i kolossala torn av stål och glas. Under jordytan är det en helt annan historia - arméer av slavar som jobbar oändliga skift för att bibehålla den lyxliknande tillvaron deras mästare åtnjuter.

ในเมืองแห่งอนาคตที่มีการแบ่งแยกอย่างชัดเจนระหว่างคนรวยและคนจน ลูกชายของผู้วางแผนหลักในเมืองได้พบกับศาสดาผู้ทำนายการมาถึงของพระผู้ช่วยให้รอดเพื่อไกล่เกลี่ยความแตกต่างระหว่างพวกเขา

Gelecek zaman… İnsanlar iki gruba ayrılmış durumdadır: düşünenler (ancak hiçbir makinenin nasıl çalıştığını bilmiyorlar) ve çalışanlar (fikir sahibi değiller). Düşünenler planları yapıyor, çalışanlar da bunları uyguluyorlar. İki grup da tam değildir ama birleşince bir bütün oluyorlar. Bir gün düşünenlerden biri yeraltına çalışanların yanına iner. Gördükleriyle birlikte hayatın akışı değişmeye başlar…

Художній фільм Фріца Ланґа за сценарієм і паралельно написаним романом Теа Фон Гарбоу. Це масштабна метафорична й науково-фантастична антиутопія, що стала найвищою сходинкою і завершенням розвитку німецького кiно-експресіонiзму. Фільм став безперечною класикою й вплинув на весь наступний розвиток кіномистецтва. Метрополіс – місто майбутнього, яке поділене на 2 рівні. Під землею знаходяться житла робітників, а над ними цехи з машинами. У верхньому місті знаходяться офіси, багаті квартали і сади розваг. Уся влада в місті належить магнату Йо Фредерсену. Його син, Фредер, здогадується про несправедливість, яка панує в Метрополісі. Спустившись в машинну зону, Фредер жахається побаченого. Не маючи сили змиритися з тим, що відбувається, він починає боротьбу зі злом.