Ирландия през 60-те. Четири момичета са изпратени в манастира на магдаленките, като наказание за неморално и престъпно поведение. Те са принудени да работят под строгия надзор на монахините, които бавно и методично пречупват волята им със садистични мъчения. Някои от момичетата погасват, други отвръщат на тормоза...(Последният манастир на магдаленките в Ирландия е затворен чак през 1996г.)

Mladičkou Margaret znásilnil její vlastní bratranec. Bernadette, vyrůstající v sirotčinci, koketovala přes plot s několika chlapci. Rose porodila nemanželské dítě. V Irsku šedesátých let minulého století si tím všechny tři vysloužily označení padlá žena. V zájmu věčného spasení je jim ovšem dána možnost tato provinění odčinit. V klášteře řádu Marie Magdalské se z nich tvrdou prací, odříkáním a modlitbou mohou ještě stát bohabojné ženy. Žádná z nich ovšem netuší, co je za ponurými klášterními zdmi čeká. Že zde budou ubíjeny, deptány fyzicky i duševně, že budou čelit svévoli a pokrytectví žen, které mají nad svými svěřenkyněmi neomezenou moc. A co je ze všeho nejhorší: že zde ztratí jakoukoliv naději na návrat do normálního, svobodného života...

20世纪60年代，在自由开放的大环境下，古老的爱尔兰仍保持着古板和保守的风气。在这里，所有被认为堕落的女孩都要被送入玛德莲女子学院接受感化，而等待他们的不是和风细雨，而是无尽的黑暗与绝望。

玛格丽特（Anne-Marie Duff 饰）在家族婚礼上被堂兄奸污，这件事在婚礼现场口耳相传，她的委屈并未得到伸张，反而被作为“不洁的女孩”送走；活泼漂亮的伯纳黛特（Nora-Jane Noone 饰）是男孩们追逐的对象，她为了自己的“轻佻”付出了代价；罗丝（Dorothy Duffy 饰）未婚先孕，为了所谓的前途被迫放弃了自己的孩子。

三个女孩来到了玛德莲女子学院，她们还不知道，这是一个有来无回的绝望之地……

1964년 아일랜드의 시골마을, 네 명의 여성이 교회와 가족으로부터 버림받고 잔혹하고 비인간적인 막달레나 수녀원으로 보내진다. 그곳에서 그들은 자신의 죄를 참회할 것을 강요 당한다. 하지만 그들의 죄라는 것은 미혼모거나 너무 예쁘거나 못생겼다는 것, 너무 똑똑하거나 멍청하다는 것, 순결을 잃어버린 강간의 희생자라는 어불성설의 것들이다. 그들은 죄 값을 치러야 한다는 이유만으로 비인간적이며 부당한 노동을 강요 당한다. 소녀들은 재치를 발휘하여 위협으로부터 잠시 벗어나지만, 과연 노예와 별반 다르지 않은 상황에서 모든 것을 이겨낼 수 있을지는 의문이다. 분노와 절망 속에서 그들은 마침내 탈출을 꿈꾼다.

Irland i 60'erne. Margrets synd er, at hun bliver voldtaget af sin fætter, Bernadettes at hun er smuk og Roses at hun er ugift mor. De tre placeres mod deres vilje i et kloster og behandles som slaver. Reglerne i klostret er meget strenge, pigerne skal knokle 364 dage om året og udover det hårde arbejde bliver de sultet, pryglet og ydmyget på de værst tænkelige måder.

ברנדט היא תלמידה בפנימיית בנות שאוהבת לפלרטט עם הבנים שמעבר לגדר, לרוז ולקריספינה נולדו ילדים מחוץ לנישואין, מרגרט נאנסה ע"י קרוב משפחה במהלך שמחה משפחתית. ארבעתן מוצאות את עצמן מנודות מהחברה השמרנית שבה גדלו וממשפחותיהן, והן מועברות בבושת פנים ל"בית מגדלנה" - מוסד של הכנסיה הקתולית המנוהל ע"י נזירות קפדניות, בו הן אמורות לכפר על עוונותיהן. ארבעת הבנות, שאינן מבינות מדוע נגזר עליהן לשהות שם, עושות הכל על מנת להימלט ממנו, אך מסתבר שהדבר אינו פשוט כל כך... סיפורן של הארבע, המתרחש באירלנד הקתולית של אמצע המאה העשרים, הוא סיפורן האמיתי והקשה של כ-30,000 נשים איריות, שנדחו ע"י משפחותיהן ונשארו נתונות ל"רחמי" הכנסייה הקתולית. נשים אלו הוגדרו ע"י החברה כמופקרות, ככישלונות חברתיים שיש לתקן, מבלי שביצעו כל פשע, כשכל אשמתן מסתכמת בהיותן נפגעות תקיפה מינית, אמהות חד הוריות או ליברליות.

La aziloj de Magdaleno en Irlando estis vivtenataj de monaĥinoj de Karitato sub aŭspicio de la katolika eklezio. Trafinte la azilon el familioj aŭ orfejoj junulinoj trovadis sin en kondiĉoj, similaj al kondiĉoj de malliberejo. Per malfacila fizika laboro en lavbutikoj ili devis pentofari. Kaj la pentinda peko povis esti ĉio ajn: infano ekster laŭleĝa edzeco aŭ tro maldiskreta beleco. Samkiel okulfrapa malbeleco. Aŭ malsaĝeco, aŭ troa saĝeco aŭ malŝanco esti seksperfortita kaj malkaŝo de tiu okazo. Pro tiuj pekoj ili laboregis senpage dum 364 tagoj jare, duonmalsataj kaj punataj per batoj kaj maldignigataj. Oni seksperfortadis ilin, oni forprenadis iliajn infanojn. Tiu enprizonigo estis sen limdato. Miloj da virinoj travivis iliajn vivojn kaj mortis ĉi tie. La lasta azilo de Magdaleno en Irlando estis fermita nur en la jaro 1996.

60-luvun Irlanti. Margret, Bernadette ja Rose ovat tehneet syntiä, sillä Margret on raiskattu, Bernadette on kaunis ja Rose sai aviottoman lapsen. Heidät pakotetaan luostariin, joka kitkee synnit kovin keinoin.

En Irlande, dans le comté de Dublin, en 1964. Lors d'un mariage, Margaret est violée par son cousin. La honte s'abat sur toute la famille. Au petit matin, le curé de la paroisse vient chercher Margaret. Bernadette est pensionnaire dans un orphelinat. En grandissant, devenue jolie, elle suscite la convoitise des jeunes gens du quartier. Considérant que sa nature et son caractère la destinent au pire, la direction de l'orphelinat la confie alors à l'unique institution susceptible de la maintenir dans le droit chemin. Rose, qui n'est pas mariée, vient de donner naissance à un petit garçon. Séparée de son bébé, elle est emmenée au couvent des soeurs de Marie-Madeleine. Les trois jeunes femmes sont immédiatement confrontées à Soeur Bridget, qui dirige l'établissement et leur explique comment, par la prière et le travail, elles expieront leurs pêchés et sauveront leur âme.

1964年、アイルランド、ダブリン。マグダレン修道院に、時を同じくして3人の少女が収容される。孤児バーナデットはその美しさで周囲の少年たちの目を惹きつけてしまうことが、マーガレットは従兄弟にレイプされたことが、そしてローズは未婚のまま赤ん坊を産んだことがそれぞれ“罪”とされたのだった。彼女たちは、修道院を管理する修道女たちに性悪女と決めつけられ、祈りと労働によって神に奉仕し“罪”を悔い改めるよう言われるのだった。しかしそこで彼女たちを待っていたのは、過酷な労働と自由の一切ない刑務所以上に非人間的な環境だった。

Τέσσερις γυναίκες παραδίδονται στην εποπτεία του οικοτροφείου της αδελφότητας της Μαγδαληνής για να διορθώσουν την αμαρτωλή συμπεριφορά τους. Η Πρισπίνα και η Ρόουζ γέννησαν παιδί ανύπαντρες, η Μάργκαρετ βιάστηκε από τον ξάδερφό της και η ορφανή Μπερναντέτ έχει πιαστεί επανειλημμένως να φλερτάρει με αγόρια. Όλες πρέπει να δουλεύουν στα πλυντήρια κάτω από τη αυστηρή επιτήρηση των καλογριών που προσπαθούν να σπάσουν τη θέλησή τους με σαδιστική τιμωρία.

Four women are given into the custody of the Magdalene sisterhood asylum to correct their sinful behavior: Crispina and Rose have given birth to a premarital child, Margaret got raped by her cousin and the orphan Bernadette had been repeatedly caught flirting with the boys. All have to work in a laundry under the strict supervision of the nuns, who break their wills through sadistic punishment.

1964, Irlanda. Giovani donne, ragazze-madri, violentate, orfane o solo troppo "vivaci", vengono rinchiuse dai familiari in uno dei conventi Magdalene gestiti dalle sorelle della Misericordia. Le ragazze, per espiare i loro peccati, sono costrette a lavorare fino allo stremo delle forze e a subire percosse e ogni genere di violenza psicologica se non ubbidiscono agli ordini delle suore. Il film racconta la storia di quattro giovani vittime e sono, purtroppo, storie vere. Peter Mullan, dopo un film sopra le righe come Orphans, sceglie un registro molto più realistico e ci parla di ognuna di loro con lo stile di una camera a mano che rende ogni inquadratura cruda e dolorosa. Lo fa con la sensibilità e la partecipazione a un destino segnato dalle convenzioni sociali e morali che negano il rispetto, la Fede e la libertà.

60-tallets Irland. Margarets synd er at hun er blitt voldtatt av fetteren sin, Bernadettes at hun ser ut som en fristerinne og Roses at hun er en ugift mor. De tre plasseres mot sin vilje i et kloster der de behandles som slaver.

De Magdalena-kloosters in Ierland, gerund door de Sisters of Mercy, waren katholieke instituten waar 'gevallen' vrouwen door hun families werden heengebracht om te boeten voor hun zonden. Margaret werd op een bruiloft verkracht door haar neef.

Film opowiada o losach dziewcząt, które w latach sześćdziesiątych trafiły do zakładów prowadzonych przez Siostry św. Marii Magdaleny. Były wśród dziewcząt niezamężne matki, ofiary gwałtów, sieroty zbyt ładne i zbyt kochające życie. Zamykano je w zakonach, gdzie, zamiast na modlitwie, spędzały czas na praniu, wyżymaniu i prasowaniu. Zyski z ich pracy zasilały kasę zakonu, zaś one mogły być pewne tylko jednego - że za każde najmniejsze przewinienie czekają je dotkliwe kary fizyczne i psychiczne.

Na Irlanda, jovens mulheres eram aprisionadas nos asilos de Madalena para trabalhar nas lavandarias com o objetivo de pagar seus pecados. Neste cenário, e com a liberação das mulheres se estendendo pelo mundo, quatro dessas vítimas são levadas pela Igreja Católica.

Os conventos de Maria Madalena na Irlanda eram administrados pelas freiras da Misericórdia em nome da Igreja Católica. Acolhiam raparigas enviadas pelas famílias ou por orfanatos, que ficavam aí encerradas e eram obrigadas a trabalhar para expiar os seus pecados. As penas que tinham de cumprir eram ilimitadas. Algumas mulheres viveram e morreram nos conventos. O último convento encerrou na Irlanda em 1996. O filme baseia-se no ponto de vista de quatro destas jovens nos anos 60, uma época de libertação de costumes para as mulheres. No entanto, estas jovens católicas viviam num pesadelo quase medieval.

Приюты Магдалины в Ирландии содержались сестрами милосердия под покровительством католической церкви. Попадая сюда из семей или сиротских приютов, молодые девушки оказывались в условиях, близких тюремному заключению. Тяжелой работой в прачечных они должны были искупать свои грехи. Грехом, заслуживающим такого искупления, могло стать что угодно: материнство вне брака или слишком откровенная красота. Или столь же вызывающее уродство. Или глупость, или ум, или несчастье стать жертвой насилия и иметь неосторожность рассказать об этом. За эти грехи они бесплатно работали 364 дня в году, полуголодные, подвергаемые телесным наказаниям и унижениям. Их насиловали, и у них отнимали детей. Это заключение было бессрочным.

Los conventos de la Magdalena en Irlanda eran gestionados por las hermanas de la Misericordia en nombre de la Iglesia católica. Acogían a muchachas enviadas por sus familias o por los orfanatos, que allí quedaban encerradas y a las que se obligaba a trabajar en las lavanderías para expiar sus pecados. Dichos pecados eran de distinta naturaleza: desde ser madre soltera a ser demasiado bella o demasiado fea, o demasiado simple o demasiado inteligente, o víctima de una violación, y por tales pecados trabajaban sin percibir ninguna retribución, 364 días al año, y se las hacía pasar hambre, se las sometía a castigos físicos, humillaciones, violencia fisica y moral, y se las separaba de sus hijos.

Una historia desgarradora basada en hechos reales sobre unas chicas adolescentes en Irlanda acusadas de mala conducta sexual y condenadas a trabajar en lavanderías dirigidas por la Iglesia. Anne Marie Duff, Nora-Jane Noone y Dorothy Duffy actúan de maravilla como tres de las acusadas. Escrita y dirigida por Peter Mullan, quien tiene una actuación especial como el padre antipático de una de las niñas.

Upprörande dramadokumentär om katolska irländska flickor som döms att slita i kyrkoskötta tvätterier för påstådd otukt. Starkt spel från Anne Marie Duff, Nora-Jane Noone och Dorothy Duff som de tre anklagade. Författad och regisserad av Peter Mullan som också har ett gästuppdykande som Unas osympatiska far.

Die drei jungen Frauen Margaret, Rose und Bernadeth werden eines Tages, jeweils wegen einer biblischen Sünde, in ein Magdahlen-Kloster gesteckt, wo sie sich von ihren Sünden rein arbeiten sollen. Doch hinter den harmlos aussehenden Mauern des Kloster verbirgt sich grauenhaftes. Denn die unbarmherzigen Kloster-Schwestern behandeln die "Gefangenen" wie Vieh und lassen sie ohne Lohn täglich viele Stunden harte Arbeit verrichten. Des weiteren quälen und erniedrigen sie die Insassen. Es gibt kein entrinnen! Doch die Margaret, Rose und Bernadeth geben nicht auf!

1964'te İrlanda'da 3 genç kız, aileleri ve kilise tarafından acımasız ve insanlık dışı Magdalene Manastırı'na gönderilirler. Burada suçlarının cezasını çekeceklerdir. Suçları bekar bir kadın olmak, güzel olmak, saf olmak, çok zeki olmak ya da sessiz kalmak istemeyen bir tecavüz kurbanı olmaktır.Günahları için çalışmaları gereklidir... Yılda 364 gün ve karın tokluğuna! Üstelik başlarına hiç ummadıkları şeyler gelecektir.

Притулки Магдалини в Ірландії втримувалися сестрами милосердя під заступництвом католицької церкви. Потрапляючи сюди з родин або сирітських притулків, молоді дівчата виявлялися в умовах, близьких тюремному ув'язненню. Важкою роботою в пральнях вони повинні були викупати свої гріхи. Гріхом могло стати що завгодно: материнство поза шлюбом або занадто відверта краса. Або дурість, або розум, або нещастя стати жертвою насильства й мати необережність розповісти про це.

Az írországi Magdalene menhelyeket az Irgalmas Nővérek apácarend tartotta fenn. A fiatal lányokat ide vagy családjuk, vagy az árvaház küldte, hogy fogvatartásuk alatt a rend mosodájában keményen dolgozva bánják meg vétkeiket. A lányok bűnei nagyon különbözőek voltak. Ha egy lány gyermeket szült, vagy túl csinos, túl csúnya, túl okos, vagy buta volt, vagy például unokatestvére megerőszakolta, egyenes volt az útja a menhelyre. A lányok évi 364 napot dolgoztak, a fizetség pedig éhezés, verés, megaláztatás és erőszak volt. Nők ezrei éltek és haltak meg itt. Az utolsó Magdelene menhelyet 1996-ban zárták be. A film négy fiatal lány sorsát kíséri végig a hatvanas években, igaz történet alapján.